Старший дошкільник уже має досить багатий життєвий і музичний досвід та захоплено слухає музику; емоційно яскраво реагує на неї, визначає загальний характер, настрій музичного твору, орієнтується не на один, а на два чи кілька засобів музичної виразності (темп і тембр; темп і динаміку; темп, тембр і динаміку водночас). У значної більшості дітей з’являється інтонаційно-мелодична орієнтація на музичне сприйняття, зростає здатність індивідуально інтерпретувати музику, виникають поза музичні образи та асоціації. Сприйняття музичного образу стає адекватнішим, розвиваються музичні здібності. Дитина диференціює різні жанри музичного мистецтва – інструментальну і вокальну музику, марш, пісню, танець, український танець, вальс, польку тощо.

Продовжують розвиватися голосові зв’язки, формуватися співочий апарат гортані, голос набуває нових можливостей, чистішим стає голосове інтонування мелодії. Більшість дітей відтворюють загальний напрям руху мелодії, а дехто з них чисто інтонує її окремі відрізки. Поліпшується артикуляція, зміцнюється і подовжується дихання. Ці вікові особливості уможливлюють виразне виконання нескладних пісень.

Дитина має різнобічний досвід музичної виразності руху: чує і може передати рухами в музиці не лише її загальний настрій, а й темп, динаміку, яскравий ритмічний малюнок, форму; відгукується на мелодію відповідними рухами всього тіла, вдається до музично-рухової імпровізації, створюють танцювальні композиції, виконує складний танець. Дошкільник оволодіває основними видами рухів(крок, біг, стрибки), його рухи стають більш координованими , ритмічними, виразними, хоча ще недостатньо легкі, пружні, спритні.

Формується здатність відтворювати, добирати мелодію на слух, прилаштовуватися до неї голосом, що дає можливість яскраво проявити себе в елементарному музикуванні. На основі діяльності підбору мелодії на слух триває формування дитячої інструментальної творчості, більшість дітей проходить мелодичний етап становлення імпровізації.

Дошкільник виконує ролі різної складності, запам’ятовує певний обсяг тексту, вивчає роль тексту, вивчає свою роль та роль партнера, виявляє творчу ініціативукритичність тощо. Він охоче відтворює рухи та дії, притаманні знайомим людям різного віку, статі, професії; наслідує тварин; передає жестами і мімікою людські емоції (співчуття, переляк, задоволення, тощо); охоче виступає режисером нескладної інсценівки, на власний розсуд використовує ігри та матеріали, імітує рухи та стани, корегує дії однолітків, передає колорит українських народних казок та творів інших жанрів, інтонує знайомі мелодії. Вокальні можливості дитини ще не великі, проте достатнідля організації музичних ігор – драматизацій, групового і сольного співів.

Надавати дитині можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори. Підтримувати бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження; розвивати музичні здібності; спонукати самостійно визначати настрій, характер музичного твору та засоби музичної виразності; вчити слухати та диференціювати тембри провідних інструментів симфонічного оркестру (скрипкових, духових, ударних); розвивати вміння визначити жанрову належність музичного твору.

Виховувати бажання й уміння втілювати у творчому русі настрій, характер і процес розвитку музичного образу; супроводжувати слухання наспівуванням. Рухами, імпровізувати; «малювати» різні мелодії відповідним кольором, динамікою лінії, композиційною побудовою; складати про почуті мелодії казки віршики, коротенькі оповідання; використовувати знайомі мелодії в іграх – драматизація.

Удосконалювати артикуляцію голосних та приголосних, сприяти перенесенню у спів сформованих способів їхньої вимови. Використовувати вправи для вокального апарату, що сприяють формуванню резонансних відчуттів у співі; обережно розвивати співочий голос дитини відповідно до його діапазону; формувати основні співочі вміння.

Конкретизувати і закріплювати поняття «жанр» (марш, пісня, танець, полька, вальс, народний танець). Сприяти становленню музично-рухової імпровізації в сюжетних етюдах; навчати музикального і виразного виконання різних видів основних і танцювальних рухів; удосконалювати техніку виконання танцювальних рухів. Ознайомлювати з танцями різних жанрів та народів, використовувати «мову рухів» як основу їх осмисленого і виразного виконання. Вчити дитину цінувати свою рухову вправність та вправність інших людей, помірковано ставитися до недоцільних надмірних витрат рухової енергії. Підтримувати позитивний настрій від спілкування та злагоджених танцювальних рухів з однолітками.

Вчити передавати на ударних дитячих музичних інструментах характер музики; мелодію, акомпанувати; створювати оркестри та ансамблі дитячих музичних інструментів, закріплювати навички спільної гри, розвивати почуття ансамблю. Час від часу залучати до диригування оркестром дитячих музичних інструментів. В процесі гри на дитячих музичних інструментах розвивати творчу активність, уяву і фантазію дошкільника. Викликати естетичну насолоду від звучання різних музичних інструментів, радість від власної спроможності та відчуття своєї єдності з однолітками.

В музичних іграх – драматизаціях формувати уміння відтворювати характерні відносини осіб, ролі яких виконуються; удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення, вміння зачекати, допомогти, підтримати партнера – однолітка; сприяти формуванню вміння передавати засобами музичної гри – драматизації колорит українських народних казок; орієнтуватися в особливостях персонажів гри й знаходити для них відповідні пантомімічні, мімічні та інтонаційні характеристики; спонукати до самостійного придумування та розігрування казок і подій реального життя (під акомпанемент дорослого); підтримувати бажання та розвивати вміння створювати та добирати атрибутику для відтворення художніх образів.

Батьки і педагоги виважено ставляться до вибору дитиною бажаних для прослуховування музичних творів, пропонують її увазі не лише легку ритмічну дорослу музику, а й класичну та дитячу. Вони вправляють дошкільника у визначенні жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується; відгадувати п’єси, включені до музичної вікторини. Варто широко використовувати музику в аудіо - та відеозаписах; організовувати перегляд доступних дітям за змістом оперних і балетних вистав, відвідування концертів, музеїв. Важливо навчити дитину розрізняти «музику природи» - співи птахів, звуки різних комах, шелест листя дерев та хвиль води тощо, порівнювати природну музику зі створеними людьми мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне.

У різних сферах життєдіяльності дорослий використовує високохудожню музику з яскравими образами, різними настроями, під яку можна по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи рук, тощо. Доцільно використовувати музично-рухову імпровізацію в сюжетних етюдах задля стимулювання індивідуальних творчих проявів дитини. Створювати умови для вправляння дошкільника в умінні вільно і природно рухатися під музику в присутності інших людей, переживати при цьому радісні почуття.

В умовах сім’ї та освітнього закладу дорослий розвиває вокальні данні дошкільника, його музичні та акторські здібності – навчає стежити за постановою, дивитися в очі слухачам, не напружувати міміку, супроводжувати спів рухами і жестами, що відповідають жанру, жанру музики. Батьки і педагоги вправляють дитину в умінні співати дзвінко, легко, правильно інтонувати мелодію без викрикувань. Особливої уваги потребує артикуляційний апарат дитини: треба їх вчити вільно тримати нижню щелепу, активно діяти губами, не напружувати гортань, цінувати і берегти свій співочий голос. Викликати в дошкільника піднесене радісне самопочуття під час співу, вчити сприйнятливості до емоційної реакції на нього слухачів. Залучати дитину до спільних з дорослим, однолітками співів; привертати увагу до відмінностей голосових можливостей різних людей. Сприяти виникненню бажання придумувати нескладні мелодії.

У ході музикування на різних дитячих інструментах дорослий разом з дитиною шукає варіанти оркестрування того чи іншого твору, зіставляють його з оригіналом; заохочує ініціативу й творчі прояви дитини в імпровізації й підборі мелодії на слух; розширює уявлення про жанри та характер музичних творів, виважено добирає музичний матеріал, включає в нього невеликі, проте виразні та яскраві мелодії, знаходить оптимальні для різних дітей засоби понуки їх до виконання музичних п’єс. Показниками створення розвивального музичного середовища є: бажання дошкільника грати на різних дитячих інструментах, виділяти та відтворювати ритмічний малюнок п’єси, здатність диференціювати правильне та неправильне звукоутворення; підбирати на слух нескладні мелодії, виконувати музичний твір в ансамблі та оркестрі, визначити його форму, імпровізувати.

* * *

Консультація для батьків дітей старших груп

«ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНОЇ ГРИ В ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ»

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.

Пропонуємо до уваги батьків такі ігри музичної спрямованості:

«Подоляночка» 4. «Диби, диби, дибки!»

«Ой, Василю, товаришу!» 5. «Садівник і козенята»

«Впізнай за голосом» 6. «Гуси - лебеді»

Консультація для батьків

«ВПЛИВ МУЗИКИ НА ІНТЕЛЕКТ ДИТИНИ»

Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?

Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.

На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.

Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.

Найперша порада дорослим:

Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.

Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

Давайте дітям можливість слухати музику,

Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Використовуйте різні види сприймання музики на слух:

- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;

- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;

- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!

Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.

ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.

Заняття музикою краще починати до школи

На які заняття віддавати дітей до школи? І з якого віку?

Сучасні батьки задаються цим питанням чи не відразу після пологів. У раннього розвитку є прихильники і супротивники . хтось вважає, що дитинство дитини має проходити за іграшками. Інші стверджують, що в дитсадівському віці малюк найкраще засвоює новий матеріал.

Однак практично всі фахівці сходяться водному: ранні заняття музикою корисні всім. Уроки музики краще починати до досягнення дитиною 7 річного віку, кажуть фахівці. Навіть не тому, що засвоївши ази сольфеджіо та вивчивши пару мелодій на фортепіано, дитина легко розбереться з математикою і розвине моторику - хоча це теж правда. Але головне – раннє заняття музикою змушують моторну і сенсорну зону кори головного мозку розвиватися набагато інтенсивніше.

Якщо дитина займалася музикою з дошкільного віку, його мозок розвивається краще, ніж у інших однолітків, з’ясували канадські вчені з університету Конкордії і Монреальського неврологічного інституту. Вони відкрили, що уроки музики істотно посилюють нейронні зв’язки в цих відділах мозку у дітей. Але за однієї умови: якщо навчання почалося не пізніше 7 річного віку.

Канадські фахівці провели сканування головного мозку 36 дорослим добровольцям. Частина цих людей розповіла , що у дитинстві займалися музикою і почали заняття ще у дошкільному віці. Інші приступили до освоєння нотної грамоти та музичних інструментів пізніше. При цьому час навчання у всіх добровольців було приблизно однаковим. Однак в їх мозку спостерігалися істотні відмінності. У тих людей хото почав займатися музикою ще до 1 класу, були значно краще розвинені сенсорно і моторно (рухова) зона кори.

Особливо це стосується рухової зони. Коли людей просили відтворити ритм прослуханої мелодії, перша група робила менше помилок. Навіть через 2 дні тренувань ці учасники обходили другу групу. До речі, давно встановлено, що заняття музикою розвивають і ті здібності, які ніяк не пов’язані зі звуками та нотами – наприклад, пам'ять і загальну успішність з різних предметів.

Музичні здібності, їх формування і розвиток

Музичні здібності, їх формування і розвиток – це одна з найцікавіших проблем, що привертає увагу дослідників протягом багатьох років. Вивчення цієї проблеми насущно у зв'язку з тим, що розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створить фундамент музичної культури людини в майбутньому.

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням уваги до розвитку музичних здібностей підростаючого покоління, все більше уваги приділяється дошкільному вихованню та ранньому навчанню дітей. Відкриваються дитячі естетичні центри, підготовчі групи при звичайних і музичних школах, при хорових студіях. Але повною мірою систематичний розвиток дошкільника здійснюється в умовах дошкільного освітнього закладу. Психологи давно встановили, що вік 2-5 років - найсприятливіший для інтенсивного розвитку дитини.

Музичним вихованням також необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше діти залучаються до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніше і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в його загальному культурному розвитку. Музичні заняття в дитячому садку сприяють постійному залученню дитини до світу прекрасного, а також - на формування і розвиток його музичних здібностей.

Разом з тим, в системі дошкільної освіти виникає суперечність між необхідністю розвитку музичних здібностей дошкільнят та недостатністю розроблених технологій і прийомів, спрямованих на виховання інтересу до музики, накопичення музично-творчого досвіду. Виявлене протиріччя актуалізує проблему розвитку музичних здібностей дошкільнят за допомогою імпровізації, як різновиду творчої діяльності.

Про необхідність музичної освіти для батьків

Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!

Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.

Ось тільки деякі з них:

- Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?

- Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?

- На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?

- Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?

- Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

1.Як утримувати інтерес дитини?

2.Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?

3.Як позбавити дитину від небажаної ліні?

4.Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?

5.Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?

І це далеко не весь список питань!

На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...

Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків.

Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.

смт. Царичанка. Дошкільний навчальний заклад №1 "Ромашка"

Сторінка музкерівника