РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ.

(Консультація логопеда)

Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.

Батьки - перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Вони повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема. Для цього слід  з'ясувати:

 1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.

 2. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувально-пестливих суфіксів).

 З. Стан фонематичного слуху (розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б).

 4. Рівень розвитку фразової та зв'язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти.

 5. Рівень розвитку психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам'яті.

Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Батьки повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюються недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарата.

Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже  хворобливо  переживають  це.   Вони  соромляться  говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби,  хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт,   аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.

Через це її словник не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти, і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стане причиною порушення письма і читання.

Щоб слухомовні недоліки у дитини не закріплювалися і з віком не переходили у звичку говорити неправильно, їх необхідно своєчасно визначити і ліквідувати. Найбільшої ефективності ця робота набуває з дітьми дошкільного віку, тому що нервова система у них тільки формується, а умовні зв'язки в корі головного мозку досить швидко і легко перебудовуються.

Важливе значення має співпраця логопеда з батьками.

Працюючи з дитиною дома батьки повинні пам'ятати:

І. Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків.

2.Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин.

3.Примушувати дитину не можна. Слід вибрати час, коли дошкільнику цікаво буде фати.

4. Необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій логопеда.

Деякі поради для батьків, які виховують дітей з вадами мови,

для розвитку дрібної моторики рук.

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. І зараз в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно    виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад "Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

  Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

·         Розминати пальцями пластилін, глину.

·         Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.

·         Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.

·         Стискати та розтискати кулачки.

·         Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може    просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

·         Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

·         Показувати окремо тільки по одному пальчику.

·         Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.

·         Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

·         Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

·         Нанизувати великі ґудзики на нитку.

·         Зав’язувати вузлики на мотузці. - Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.

·         Закручувати шурупи, гайки.

·         Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.

·         Складання матрьошок.

·         Малювання у повітрі

·         Ігри з піском, водою.

·         Малювати, розфарбовувати, штрихувати.

·         Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. "Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході "пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

"Пальчикові ігри – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях "праворуч”, "ліворуч”, "вгору”, "вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я

(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так.

(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий.

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили.

(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

  Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,                                                                 

Дзвоником дзвенить.

(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

  Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриємо вмить.

Постукали, покрутили І легесенько відкрили.

  (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують одинодного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

Артикуляційна гімнастика
 
Чиста мова дошкільнят – бажання для багатьох батьків. Це і вірно, адже ті дефекти вимови звуків, які у дво - трирічної дитини природні і милі, після 4-5 років вже стають логопедичною проблемою.

Поясню. В період освоєння мови вимова малюка завжди недосконала. Це обумовлено, по-перше, недостатньою розвиненістю рухів мовних органів (язика, нижньої щелепи, губ, м'якого неба), і, по-друге, фонематичним слухом, що знаходиться на стадії формування (Фонематичний слух - це здатність сприймати і диференціювати всі звуки мови) . До 4-5 років в нормі всі ці недосконалості проходять самі собою, дитина освоює вимову всіх звуків і правильне використання їх у словах.

Але нерідко буває й так, що дефекти вимови не виправляються природно до цього віку і приймають форму стійкого порушення. У цьому випадку важливо вчасно розпочати систематичні заняття з логопедом, оскільки з кожним роком корекція дається все складніше, для неї потрібно все більше часу і все більше зусиль дитини. Чотирьох-п'ятирічна дитина має незаперечну величезну перевагу перед семирічними у вирішенні своїх проблем вимови.

Давайте обговоримо, що може допомогти дитині ефективно опанувати правильною вимовою, як на етапі природного освоєння, так і у випадку необхідності корекційних занять. Захоплюючим і дієвим методом стане артикуляційна гімнастика.

За допомогою артикуляційної гімнастики тренуються правильні повноцінні рухи мовних органів, які необхідні для правильної вимови звуків. Якщо простіше, то її можна назвати "зарядкою для язичків" і легко зробити улюбленою і веселою грою для малюка.

Кожна з вправ має свою образну назву, у заняттях з дитиною батьки можуть використовувати її або вигадати свою, більш вдалу. Назви дозволяють перетворити артикуляційну гімнастику на гру, що зацікавить дитину. Ще краще, якщо мама придумає цілу казку про веселого вигадника язичка, якому не сидиться на місці.
Отже, вправи:

"Лопата"
Широкий і розслаблений язичок лягає на нижню губу і відпочиває (10-15 секунд). Уважно стежити за тим, щоб язичок був максимально розслаблений, не смикався

"Ямка"
Із широко розкритого роту висунувся широкий язичок. Його кінчик і краї піднімаються вгору, тягнуться до зубок, але не дістають. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Голки"
Язичок висунувся сильно з ротика, напружившись, став вузьким і гострим, як колюча голка. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Рулончики"
Широкий м'який язичок сильно висунувся з ротика. Верхні зуби притискають-утримують його, а кінчик язичка звернути рулончиком і притискати до нижніх зубок зсередини. Утримується в такому положенні 15 секунд

"Маятник"
Висунути вузький язичок і пересувати то вправо, то вліво, дивитися на праву щоку, потім повільно ковзати до лівої, і назад. Повторити повільно 15-20 разів

"Коник"
Язичок присмоктати до неба, потім цокати, як конячка копитцем. Цокати сильно, повільно - тоді тягнуться під'язикові зв'язки. Повторити повільно 10-15 разів

"Резинка"
Язичок присмоктати до неба й утримувати міцно. При цьому нижня щелепа опускається вниз, натягуючи під'язикові зв’язки як гумку. Повторити повільно 15-20 разів

"Гойдалки"
Вузький язичок тягнеться то до носа, то до підборіддя. Повторити повільно 10-15 разів

"Вкуснятина"
висовуєте широкий м'який язичок, смачно облизувати верхню губу і ховається назад у рот. Повторити повільно 15-20 разів

"Змія"
Гострий вузький язичок сильно висунувся, а потім сховався всередину рота. Повторити повільно 15-20 разів

"Колесо"
Облизувати верхню, потім нижню губу по колу - кілька разів за годинниковою стрілкою, потім кілька разів проти годинникової стрілки. Повторити повільно 10 разів

"Катушка"
Вихідне положення - вправа "рулончиків". Кінчик язика постійно впирається в нижні зуби зсередини, а широкий язичок "викочуються" з рота і ховається. Повторити 15 разів

Не обов'язково робити всі вправи за один раз. Добре приділяти гімнастиці 3-5 хвилин кілька разів на дня, якщо дитина хоче більше - на здоров'я! Приділіть багато уваги цікавій організації гімнастики, постарайтеся зацікавити дитину, щоб не примушувати її, щоб з мовними рухами не асоціювався негативний настрій.

ЯК ПОДОЛАТИ ЗАЇКУВАТІСТЬ

Консультація для батьків

Заїкуватість — не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуватості у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення.

Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:

♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і);

♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази;

♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;

♦ зазнає труднощів на початку мовлення.

Заїкуватість виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.

Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом.

Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка.

Профілактика заїкуватості

♦ Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким.

♦ На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки).

♦ Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто-густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови).

♦ Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями.

♦ Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку.

♦ Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо.

♦ Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо.

Заїкуватість виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині.

Наодинці із собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу.

Поради логопеда

1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.

2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).

3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.

4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини.

5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво-три-годинним денним та нічним (10-12 годин) сном.

6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.

7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.

8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо.

Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.

Квітень 2018 р.

12.04.2018 року в ДНЗ №1 "Ромашка" вчителем-логопедом були проведені збори для батьків майбутніх першокласників на тему: "Підготовка руки дитини до письма". Адже, саме підготовка до письма - один з найскладніших етапів підготовки до школи. В ході батьківських зборів вчитель-логопед разом з батьками виконали певні завдання та вправи котрі допоможуть дітям легше освоїти всі технічні навички процесу письма:

- пальчикова гімнастика;

- ліплення;

- вирізання ножицями;

- ігри конструктором і мозаїкою;

- малювання різним матеріалом;

- розфарбовування картинок;

- орігамі.