Наші блоги
БЛОГ ЗАВІДУВАЧА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
РОЛЬ АДМІНІСТРАЦІЇ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДОШКІЛЬНИКА В ДИТСАДКУ.
Завідувач і вихователь - методист дошкільного закладу мають створити всі умови для полегшення періоду адаптації дітей. Перш за все необхідно чітко планувати процес комплектування груп. Протягом тижня варто приймати не більше двох дітей. Якщо знехтувати цією вимогою - процес введення їх у групу стане некерованим, тому що емоційний стан малюка нестабільний. Створити умови для бадьорого, життєрадісного настрою у дітей - одне з найважливіших питань, які стоять перед дорослими. Важливо правильно побудувати графік приходу в групу новеньких дітей, тривалість їх перебування зростає поступово з розподілом в першу або другу половину дня. Тим самим пом'якшується емоційний та шумовий вплив на інших дітей. В осносному зарахування дітей відбувається влітку, тому слід спланувати графік відпусток вихователів таким чином, щоб дитину приймав той вихователь, який буде й надалі з нею працювати в приміщенні групи. Адже часті зміни педагогів або групового приміщення викликають у дитини емоційне перенапруження: вона має щоразу звикати до нового дорослого і нової обстановки. Слід забезпечити гнучкий режим дня в групі новачків, орієнтуючись на поведінку кожного малюка, сприяти задоволенню його фізіологічних і психологічних потреб.
ПОШУКОВО - ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.
Дитина розпочинає життя у нерозривному зв’язку з усім розмаїтим світом. Я вважаю, що дуже важливо, щоб уже з перших років маленька людина відчувала свою єдність з природою, за допомогою дорослих змінювала її, черпала з того джерела здоров’я: фізичне, психічне, духовне. В нашому дошкільному закладі велику увагу приділяємо пошуково-дослідницькій діяльності дітей.
Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди власне нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. На мій погляд, кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.
Мислення – процес руху думки від невідомого до відомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді я розкриваю причину певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити своє судження.
Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень. Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо невпевнені в істинності своїх суджень. Однак педагог дуже часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. І тому, я раджу своїм вихователям, що не можна казати дитині, що її відповідь неправильна, адже наступного разу вона не наважиться висловити свою думку. У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільнят. Кожен дослід необхідно детально продумати стосовно охорони безпеки життєдіяльності дітей.
Тільки тоді, коли наші діти любитимуть природу, турботливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві.
